Загальна кількість переглядів сторінки

субота, 15 лютого 2014 р.

«Розкажу Миколаю, про що я читаю»


Справжні дива стаються в ніч коли до кожної дитини приходить святий Миколай, адже саме зранку втілюються в реальність такі бажані дитячі мрії. Звісно, ці приємні Миколаєві сюрпризи не відбуваються без участі й самих дітей, які мають показати святому, що вони заслуговують на подарунки, адже були чемними, старанними і добрими. Довести свої чесноти прийшли маленькі читачі нашої бібліотеки на літературному святі-конкурсі «Розкажу Миколаю, про що я читаю», напередодні Дня святого Миколая.

Традиційно, конкурсанти змагалися у трьох конкурсах «Мій улюблений казковий герой»; «Улюблений журнал(газета)»; вікторина «В гості до казок». Як завжди, порадувала підготовка учасників конкурсу та зачарувала захопленість дітьми казкою, як улюбленим літературним жанром. Адже представляючи свого улюбленого казкового героя діти не тільки розповідали про притаманні йому риси характеру, але й перевтілювались в самого героя, виконували пісні і навіть танцювали. Тому й важко було визначити переможців поважному журі, до складу якого увійшли: Ткачук Руслан Андрійович– директор ІТВ «Сервіс+»; Добряк Віктор Павлович – актор Обласного російського драматичного театру; Туряниця Тетяна Миколаївна – провідний бібліотекар сектору краєзнавчої літератури центральної міської бібліотеки ім. О. Духновича, Дюлай Ельвіра Михайлівна – бібліотекар Мукачівської міської бібліотеки для дітей. В той самий час, поки журі визначало переможців – присутні отримали змогу насолодитись святковою программою, яку підготували для присутніх учні 10 класу ЗОШ № 10 (керівник – Гелетей Емілія Михайлівна).

І нарешті, прийшов той довгоочікуваний, хвилюючий момент - проголошення переможців і, власне, саме нагородження. Спільними зусиллями усіх членів журі будо вирішено І-ше місце присудити Товт Олександрі учениці 4 класу ЗОШ №11, ІІ – місце присвоїти учню 3 класу ЗОШ № 10 Солочинському Денису, а ІІІ – тє місце розділити поміж двох учасників конкурсу ученицею 3 класу ЗОШ №7 Гусєвою Катериною та ученицею  4 класу ЗОШ №16 Опаленик Антоніною.

Приємно було почути слова, сказані Русланом Андрійовичем про те, що в наш компютеризований, Інтернет-час є багато читаючих та люблячих книгу дітей. А також, що літературне свято в бібліотеці нагадало йому приємні моменти з його дитинства.

Переможці та всі учасники конкурсу отримали  Грамоти, Дипломи та книги-подарунки, які вже другий рік поспіль щиро надає спонсор цього чудового свята ІТВ „Сервіс+”. А всі присутні та читачі нашої бібліотеки матимуть змогу скористатися новою художньою літературою, яку урочисто вручив Руслан Андщрійович бібліотечним працівникам. 

Бажаємо кожній чемній дитині солодких подарунків від святого Миколая та здійснення мрій.
























четвер, 13 лютого 2014 р.

Без права на забуття...

                                                              Ти - вічний біль, Афганістан,  ти - наш неспокій.
                                                             І не злічить глибоких ран в борні жорстокій.
                                                            І не злічить сліз матерів, дружин, дітей -
                                                          Не всі вернулися сини із тих ночей.

Війна – це дуже несправедливо. Будь-яка війна – це горе, біда, сльози, незаживаючі душевні рани. 15 лютого - особливий день для афганців. Цього дня закінчилась нарешті війна. Щороку ветерани афганської війни відзначають останній день виведення  радянських військ з Афганістану. Вони пройшли пекло цієї війни і не поповнили списки загиблих. Вони і є тією пам’яттю, що пише історію.
Зворушливо  відбувся в дитячій бібліотеці національно-патріотичний фрістайл „Кожен раз отой дух війни…” приурочений 25-й річниці виведення радянських військ з Афганістану та Року учасників бойових дій на території інших держав в м. Мукачево.
 Затамувавши подих слухали тінейджери Мукачівської гімназії та юридичного ліцею своїх однолітків з ЗОШ №10, які разом з бібліотекарями підготували історично-поетичний колаж на тему Афганістану. Присутні дізналися дещо з історичного, культурного та геополітичного минулого Афганістану. Почули страшні цифри і факти тої страшоної десятилітньої війни у яку були втягнені і наші співвітчизники. Зачепили струни юних душ й поезії з Афганською тематикою.
Надзвичайно хвилюючим моментом стала „хвилина мовчання”. Перед якою діти з запаленими свічками в руках згадали поіменно загиблих 12 мукачівців, що проходили службу в Афганістані. Після чого слово мав ветеран Афганської війни, майор запасу, член Мукачівської Спілки ветеранів Афганської війни  Борисюк Олександр Михайлович, який поділився з присутніми своїми спогадами. Пожвавлення в залі відбулося під час діалогу. Олександр Михайлович давав відверті відповіді на питання, що цікавили присутніх: Як впливає війна на психологічний стан? Які побутові умови були в Афганістані у військових? Чи з доброї волі солдати проходили службу в гарячих точках? Чи бачили смерть під час виконання завдань? Чи вбивали самі? Як складувалися відносини з місцевими жителями? Чи тримали в той час звязок з рідними?  Чи було страшно? Чи сниться і досі війна? Чи загинув ваш друг в Афганістані? Чи памятаєте якісь історії кохання під час війни? Чи підтримуєте звзок з товаришами-афганцями? А коли зустрічаєтеся чи важко вам згадувати війну? Та багато інших. В основному, дітей цікавив психологічний аспект війни.
 Після спілкування діти привітали Олекандра Михайловича квітами та зробили фото на згадку.
Завершився захід переглядом: виставки-хроніки „Без права на забуття...”+слайдова презентація „Кожен раз отой дух війни…” під супровід пісні Назарія Яремчука „Афган” („Не жди мене”), стенду-памяті „Ми памятаємо про вас” з фотографіями  мукачівців полеглих у „гарячих точках” та фотоколажу „Події. Факти. Люди.”.
Хочеться подякувати Мукачівській Спілці ветеранів Афганської війни, та особисто голові Спілки – Семенчуку Віталію Сергійовичу за співпрацю. Побажати усім ветеранам Афганської війни (воїнам-інтернаціоналістам) міцного здоровя, мирного неба над головою, злагоди в сімях. Ми пишаємося вами, горді тим, що поруч із нами живуть  такі мужні, відважні, рішучі чоловіки.











Літературний диліжанс „Квиток до казкової країни”


 Читальний зал оформлено, як станція вокзалу де зупинився диліжанс. Ведучі – бібліотекар та хлопчик «Сонько» запросили присутніх у подорож. Під звук диліжансу та станції щоразу відкривався плакат-станція: „Казкова” – розповіла про казку, як літературний жанр, „Загадкова” – захопила грою-загадкою з виставки-саквояжу  „Подорожуємо разом з казковими героями”  оформленою у вигляді багажу з кожної дорожньої сумки стирчали книги,  іграшки-казкові герої та листки-декларації з загадками, які читали ведучі, а присутні хором відгадували, «Зустріч» - познайомила дітей з молодою казкаркою краю Оксаною Фулиткою, «Театральна» - запросила на виставу у виконанні гуртківців студії "Художнього слова" Дитячої школи мистецтва №2 за п’єсою О. Фулитки «Зелений вогник»,  „Вернісажна” – представила малюнки маленьких художників до прочитаних казок, „Світлинна” - зібрала всіх на фото, автограф-сесію.