Загальна кількість переглядів сторінки

четвер, 13 лютого 2014 р.

Без права на забуття...

                                                              Ти - вічний біль, Афганістан,  ти - наш неспокій.
                                                             І не злічить глибоких ран в борні жорстокій.
                                                            І не злічить сліз матерів, дружин, дітей -
                                                          Не всі вернулися сини із тих ночей.

Війна – це дуже несправедливо. Будь-яка війна – це горе, біда, сльози, незаживаючі душевні рани. 15 лютого - особливий день для афганців. Цього дня закінчилась нарешті війна. Щороку ветерани афганської війни відзначають останній день виведення  радянських військ з Афганістану. Вони пройшли пекло цієї війни і не поповнили списки загиблих. Вони і є тією пам’яттю, що пише історію.
Зворушливо  відбувся в дитячій бібліотеці національно-патріотичний фрістайл „Кожен раз отой дух війни…” приурочений 25-й річниці виведення радянських військ з Афганістану та Року учасників бойових дій на території інших держав в м. Мукачево.
 Затамувавши подих слухали тінейджери Мукачівської гімназії та юридичного ліцею своїх однолітків з ЗОШ №10, які разом з бібліотекарями підготували історично-поетичний колаж на тему Афганістану. Присутні дізналися дещо з історичного, культурного та геополітичного минулого Афганістану. Почули страшні цифри і факти тої страшоної десятилітньої війни у яку були втягнені і наші співвітчизники. Зачепили струни юних душ й поезії з Афганською тематикою.
Надзвичайно хвилюючим моментом стала „хвилина мовчання”. Перед якою діти з запаленими свічками в руках згадали поіменно загиблих 12 мукачівців, що проходили службу в Афганістані. Після чого слово мав ветеран Афганської війни, майор запасу, член Мукачівської Спілки ветеранів Афганської війни  Борисюк Олександр Михайлович, який поділився з присутніми своїми спогадами. Пожвавлення в залі відбулося під час діалогу. Олександр Михайлович давав відверті відповіді на питання, що цікавили присутніх: Як впливає війна на психологічний стан? Які побутові умови були в Афганістані у військових? Чи з доброї волі солдати проходили службу в гарячих точках? Чи бачили смерть під час виконання завдань? Чи вбивали самі? Як складувалися відносини з місцевими жителями? Чи тримали в той час звязок з рідними?  Чи було страшно? Чи сниться і досі війна? Чи загинув ваш друг в Афганістані? Чи памятаєте якісь історії кохання під час війни? Чи підтримуєте звзок з товаришами-афганцями? А коли зустрічаєтеся чи важко вам згадувати війну? Та багато інших. В основному, дітей цікавив психологічний аспект війни.
 Після спілкування діти привітали Олекандра Михайловича квітами та зробили фото на згадку.
Завершився захід переглядом: виставки-хроніки „Без права на забуття...”+слайдова презентація „Кожен раз отой дух війни…” під супровід пісні Назарія Яремчука „Афган” („Не жди мене”), стенду-памяті „Ми памятаємо про вас” з фотографіями  мукачівців полеглих у „гарячих точках” та фотоколажу „Події. Факти. Люди.”.
Хочеться подякувати Мукачівській Спілці ветеранів Афганської війни, та особисто голові Спілки – Семенчуку Віталію Сергійовичу за співпрацю. Побажати усім ветеранам Афганської війни (воїнам-інтернаціоналістам) міцного здоровя, мирного неба над головою, злагоди в сімях. Ми пишаємося вами, горді тим, що поруч із нами живуть  такі мужні, відважні, рішучі чоловіки.











Немає коментарів:

Дописати коментар