Загальна кількість переглядів сторінки

четвер, 29 листопада 2018 р.

Стоп, булінг!


З 25 листопада по 10 грудня, в усіх регіонах України проходить Міжнародна правозахисна акція «16 днів проти насилля». Дати початку та завершення даної акції були вибрані ініціаторами не випадково. Адже, 25 листопада відзначається Міжнародний день боротьби з насиллям у ставленні до жінок,  а 10 грудня — Міжнародний день захисту прав людини. Основними завданнями акції є привернення уваги громадськості до проблеми подолання насильства у сім’ї, щодо жінок, протидії торгівлі людьми та жорстокого поводження з дітьми, гендерного насильства та забезпечення рівних прав жінок і чоловіків.
Колектив дитячої бібліотеки також долучається до даної акції своєю  інформаційно-просвітницькою роботою, направленою на збільшення знань про всі форми насилля. Цього року ми розпочали її правовим лікбезом «Червоний сигнал небезпеки», який провели 27  листопада, спільно з начальником відділу взаємодії з суб’єктами надання первинної правової допомоги Мукачівського місцевого центру Мирославою Пилипчинець.
Спочатку, бібліотекар Наталія Кушнір розповіла учасникам заходу – вихованцям гуртка "Моя майбутня професія" (кер. Муравйова М.П.), що це за акція «16 днів проти насилля» та яка мета її проведення. Також, коротко ознайомила дітей з головною темою нашої зустрічі – темою булінгу, або шкільного цькування. Скільки людей в Україні стикаються із проявами булінгу, які є форми та види булінґу, до чого може призвести його ігнорування, хто найчастіше стає жертвою булінгу, а хто – його ініціатором та, головне, як реагувати на цькування і до кого звертатися по допомогу? На всі ці запитання давала відповіді Мирослава Пилипчинець.
Більше інформації, щодо даної теми, було представлено на виставці-інформації «Хто захистить беззахисного?».


четвер, 22 листопада 2018 р.

Жнива скорботи


«Тоді їх міг врятувати хліб…
Тепер нас врятує пам’ять…»

Щороку, в четверту суботу листопада, світ відзначає пам'ять жертв Голодомору. Цей день пам'яті – унікальна нагода всім: батькам, дітям, політикам, громадським діячам…, замислитися над цією трагедією, над ґеноцидом українського народу. Дехто, можливо, запитає: «А навіщо, взагалі, дітям говорити про Голодомор?». На це можна ствердно відповісти: про Голодомор дітям потрібно говорити, вони повинні знати чому і, що відбувалося в ті часи, коли жили їх пра-прадіди. Питання необхідно ставити по-іншому: як і що говорити дітям про Голодомор?
Сьогодні, напередодні Дня пам'яті жертв Голодомору, ми спілкувалися з учнями 6 класу ЗОШ №20 (вч. Христина Пуга) під час години-факт "Сповідь втраченого дитинства". Коротко поінформувавши дітей про події тої страшної зими 1932-1933 років, бібліотекар Алла Товтин, запропонувала присутнім переглянути документальний фільм «Голодомор 1932-33 років», а також ролик про дітей "Ти приніс мені яблуко?". У цьому роликові показано тендітну дівчинку серед хлібного поля, яка тулить до грудей колоски. До дівчинки підходить хлопчик-ровесник із сьогодення і приносить їй яблуко. А за кілька секунд це яблуко посеред вогників свічок лягає до ніг бронзової дівчинки з колосками – пам'ятника усім дітям, які загинули в роки Голодомору. "У цей день вони чекають на тебе", - так автори відео закликали українців у суботу прийти до пам'ятників Голодомору, щоб вшанувати 85-ті роковини геноциду.
Також хлопці та дівчата довідалися сьогодні про символи Голодомору – «незабудьки пам'яті»   паперові жовто-сині незабудки, які ми приготували для них та Свічку пам'яті за жертвами Голодомору, яку необхідно запалити в означений час в четверту суботу листопада.
Наше ставлення до голодомору може бути неоднозначне. Але всі ми повинні пам’ятати, що це був період справжніх випробувань, перевірки на людяність. Ламалися люди, ламалися цілі життя. Люди балансували між тваринними та людськими інстинктами. І билися вже навіть не за життя, а за смерть.  Голодомор – це справжня трагедія українського народу, навіть, у порівнянні з війною (так вважають ті, хто пережив голодомор). Здається, сьогодні українці стали про це забувати. Та не варто відкладати це в далеку полицю. Тому шануймо тих, хто зумів мужньо вистояти у такий тяжкий для країни час.
Дізнатися більше про події та історії очевидців тих часів, ви завжди можете з книг, представлених на виставці-спогаді "Це моторошне слово - голод".



середу, 21 листопада 2018 р.

Вчителька, яка зворушила світ


І ще один творчий захід, за участі учнів 3-А класу СШ №4 (вих. ГПД Симчира Світлана), відбувся 20 листопада в читальній залі нашої бібліотеки. Цього разу ми відзначали таку літературну дату, як 160 років від дня народження Сельми Лагерлеф – відомої шведської письменниці, першої жінки, яка отримала Нобелівську премію з літератури у 1909 році.
Хто ж вона така – Сельма Лагерлеф, і в чому секрет популярності її книг? Про все це дізнавалися діти під час нашого літературного кіно «Казка про казку». Отож, письменниця і водночас вчителька, вона зробила спробу поєднати навчання з казкою. І їй це вдалося! Лагерлеф створила для шведських школярів незвичайний підручник, у якому відомості з природознавства, історії та географії Швеції було представлено у вигляді захопливої подорожі. Саме так народилася книга «Дивовижна подорож Нільса з дикими гусьми по Швеції» – одна з найулюбленіших книжок дітей різних країн. Тож, не дивно, що за мотивами казки Сельми Лагерлеф було знято мультфільм «Зачорований хлопчик», який ми і запропонували переглянути дітям. А пережити ще більше цікавих пригод разом з героями казки, хлопці та дівчата завжди можуть на сторінках книги, представленої на виставці-знайомстві "Вчителька, яка зворушила світ".


неділю, 18 листопада 2018 р.

Її життя - це мандри


На творчу зустріч, під назвою "Моє життя - це мандри"завітала цієї пятниці до нашої бібліотеки Галина Рибачук-Прач, дитяча письменниця з Вінниці. Метою такої зустрічі була презентація дитячих книг автора: «Події в курнику та інші…», «Капітан Одеса», «Маленький мандрівник» та «Святкові пригоди маленького мандрівника».  Учні 2-го класу НВК №10 із задоволенням спілкувалася з письменницею, слухали її розповіді про героїв книг та про пригоди, які з ними відбувалися; а ще пані Галина запропонувала дітям самим почитати її вірші – бажаючих повправлятися у читанні поезії виявилось чимало. В свою чергу, учні також потішили  нашу гостю – артистичним декламуванням віршів поетеси. Дехто, навіть, отримав подарунки від автора – книжечки. Дитячими книгами від Галини Рибачук-Прач поповняться тепер і фонди дитячої бібліотеки, за що дякуємо авторові.
Хочеться ще відзначити, що разом з Галиною Рибачук-Прач у нас в гостях була Тетяна Скомаровська, яка виконала для присутніх колискову на її вірші. Дякуємо нашим гостям за чудову зустріч і бажаємо їм хороших читачів та слухачів.


суботу, 17 листопада 2018 р.

Історія одного предмета

Цікаве свято, про яке неодмінно здогадуються, а може, навіть, знають професійні кравці і їх уважні клієнти – Всесвітній День ґудзиків – щорічно відзначається 16-го листопада. Засноване воно було американською організацією National Button Society.
Часто ми, навіть, не замислюємося над тим, наскільки важливий той чи інший предмет в нашому житті. Наприклад, ґудзик, важливий елемент нашого одягу? А, уявімо собі, як було б  без нього складно.
Найдавніші ґудзики або предмети, схожі на сучасні ґудзики, використовувалися далеко не для того, для чого ми використовуємо їх зараз. Спочатку вони виконували виключно роль прикраси, а не служили для застібання. Гудзик був своєрідним предметом розкоші.
Зараз, завдяки старанню майстерних умільців, у світовій практиці такий виріб, як ґудзик став предметом колекціонування, а деякі унікальні екземпляри, навіть музейними експонатами. Так, у Швейцарії та Італії  є музеї  ґудзиків, а у  Києві є пам’ятник цьому елементу одягу.
Про те, що в календарі є такий День ґудзиків довідалися і наші наймолодші користувачі – дошкільнята з ДНЗ №12 (вих. Попович М.М, група «Ромашка»). Бібліотекар Алла Товтин, під час години дозвілля «Історія одного предмета»розповіла  дітям   історію  ґудзика. Діти почули розповідь про те, звідки ж прийшов до нас ґудзик, з’ясували, для чого він потрібний, а також, чим  схожі і чим відрізняються ґудзики?    
А ще діти із задоволенням грали в ігри «Оживи свій ґудзичок» та «Знайди пару»;  вивчали правила безпечного користування голкою та вчилися пришивати ґудзики різними способами.
На завершення,  хлопці та дівчатка прослухали казку української письменниці Л. Вороніної  «Слон на ім'я Ґудзик».
А ви вмієте оригінально пришивати ґудзики? Якщо ні, то вчіться разом з нами.